Пошук по сайту:  
Chapin Livestock Supplements Human Issues  


Домашня
Резюме Роя Чейпіна
Праці
Раціони для свиней
Раціони для худоби
Харчування для людей
Управління в сільському господарстві

Звернення Роя Чейпіна до ректорів і лідерів (100+) Академії Перепідготовки Російського Мінестерства Їжі та Сільського Господарства. Москва

Добрий ранок!

Дякую, що Ви виділили час у Вашому щільному розкладі й надали мені можливість зробити декілька коментарів. Це рідкісний привілей для мене звертатися одночасно до всіх ректорів системи перепідготовки Російського міністерства їжі та сільського господарства. У результаті нашого партнерства ті з Вас із ким ми працювали, стали нашими друзями, і я ціную це. Я з нетерпінням чекаю можливості познайомитися з Вами ближче.

Як багато хто з Вас знає, я резидент-координатор для техаського університету A&M у нашому Російсько-Американському партнерстві з навчання агробізнесу. Партнерами є техаський університет A&M і Сільськогосподарська академія перепідготовки, а також Міністерство їжі та сільського господарства у Російській Федерації.

Мета партнерства - покращити вміння прийняття рішень професійних керівників сільськогосподарського сектору, котрі працюють у ринковій системі, що розвивається. Головна мета для нас усіх - допомогти покращити ефективність сільськогосподарського виробництва у Росії і, таким чином, зробити його більш конкурентноздатним на світовому ринку, у той же самий час постачаючи громадян Росії необхідною кількістю їжі та волокна.

Наше партнерство фінансується Агенцією США з Міжнародного Розвитку (USAID) на основі об'єднання фондів Російської Академії з перепідготовки і техаським університетом A&M, котрі є партнерами. Міжнародна Рада Досліджень і Обмінів (IREX) керує й контролює цей проект USAID. Наше партнерство має фінансування до 30 червня 1997 року.

Доктор Голік сьогодні вранці правильно підмітив, що у всьому світі поважають російську систему освіти. Що мене дуже приваблює в Росію, так це сприятливий вплив, котрий має на мене російський інтелект після п'яти подорожей у Самару починаючи в 1993 році. Також тут я насолоджуюся культурою світового класу, такою як ваші опери, балети та симфонії. Що найважливіше, (для мене це справжній виклик) - важлива робота, котру ми всі можемо здійснити, щоб допомогти покращити ефективність російського сільського господарства і таким чином зробити свій внесок у підвищення рівня життя в Росії.

Я трохи поясню потребу в нашому партнерстві; сільське господарство у всьому світі конкуруюче, і будь-яка країна тільки регіональний гравець на світовій сцені. Якщо Росія імпортує занадто багато їжі, а міністр сільського господарства, пан Хлистін, каже, що Росія імпортує 35-36% (понад третину) їжі, - це тому що інші регіональні гравці достатньо ефективні, щоб виробляти їжу в інших країнах, перевозити їх продукцію сюди і все ще конкурувати з російським агробізнесом.

Російському агробізнесу потрібно сконцентруватися на прибутковості, а не тільки на продуктивності. Наші семінари, і секція професора Хосе Пена в особливості, підкреслили це, і показали вам, як збирати дані, як їх аналізувати і як приймати орієнтовані на прибуток рішення. Якщо роблячи це ви не отримуєте прибуток - займайтеся чимось іншим, що дає прибуток. Це не хвороблива капіталістична жадібність. Мотивація прибутком допомагає ефективно розподіляти обмежені ресурси, щоб по максимуму задовольняти необмежені бажання.

Відразу на думку спадають три шляхи як зробити російське сільське господарство більш конкурентноздатним: покращити 1. продуктивність виробництва, 2. переробку і 3. збут. Щоб досягнути цих цілей необхідне ділове планування. На наших недавніх семінарах, у відповідь на ваші прохання, ми звертали більше уваги на збут. Ви також бачите, що ми намагались враховувати потреби російського ринку.

Переконати ректорів, викладачів, їх студентів і, в кінці кінців увесь сільськогосподарський сектор відкрити свої розуми для прийняття та впровадження у життя нових ідей і методів, щоб покращити ефективність російського сільського господарства - справжній виклик, але ми раді досягнутому прогресу. Відкритість для нових ідей і запровадження їх у життя - це проблема всього світу, а не лише Росії. У США ми на кожному кроці зіштовхуємося з цією проблемою, і вирішуючи її США досягнули того, що їх сільськогосподарський сектор дуже конкурентноздатний на світовому ринку. Ми заохочуємо Росію використовувати стратегію конкуренції, щоб стати ще більш конкурентноздатною.

Недавно Іван і я відвідали семінар Тасіс для кращих викладачів системи сільськогосподарських технікумів. Доктор Смирноф, завідуючий цими технікумами, у розмовах з їх викладачами, порадив їм "тимчасово забути те, що вони вчили, і послухати нових ідей. Далі, поєднати нову інформацію з тим, що вони вже знають, щоб приймати кращі рішення як продовжувати працювати. Але, перш за все, відкриємо наші розуми для нових ідей". Це те, чого намагалися досягнути семінари Російсько-Американського партнерства з навчання агробізнесу. Ми намагалися кинути виклик Вашому процесу мислення, щоб розглянути інші альтернативи, використовувати цю інформацію для того, щоб складати бізнес плани, а тоді запроваджувати те, що на Вашу думку, спрацює тут, у Росії. Ми знаємо, що деякі поняття вільного ринку виправдано викликають у Вас відчуття дискомфорту. Ми не просимо Вас відкинути все, що Ви знаєте або приймати все, що пропонують, але, будь-ласка, розглядайте альтернативні способи як усе робити, а тоді оберіть те, що виглядає найбільш обіцяючим для Росії, і тоді, що дуже важливо, запроваджуйте у життя Ваш план.

Давайте подивимося, де ми були, де ми є, і куди ми прийдемо в наступні шість місяців.

  1. Ми провели шість семінарів тривалістю по два тижні (у Москві, Санкт-Петербурзі, Іркутську, Барнаулі та Казані), де все більше зростала кількість слухачів. Планувалось, що буде 120 учасників, а насправді їх було 160 (на 33% більше). У нас також було 19 російських академіків, включаючи ректорів або їх замісників (плюс доктор Шайтан і доктор Медведев із міністерства) на додатковому двотижневому навчанні у Техасі. Ми планували відправити 24 росіянина на це навчання у США, але відправимо 30 (на 25% більше). Наші семінари стали більш конкретними, більш ефективними, а наших слухачів стало більше. Ми також забезпечили шість установ партнерів, а також міністерство сільського господарства доступом до електронної пошти, і забезпечили їх комп'ютерами. Де можливо, підключили Інтернет. Один із головних продуктів нашого партнерства - це підручник на російській мові, котрий можна використовувати для виготовлення транспарантів, а також навчати концепціям прийняття рішень.
  2. Тепер ми говоримо про друге покоління семінарів, на котрих наші головні російські тренери, підготовлені на наших семінарах, і в особливості ті, котрі їздили у Техас, самі будуть навчати росіян.
  3. Протягом наступних шести місяців ми:
    1. а. проведемо друге покоління семінарів на шести першопочаткових місцях;
    2. проведемо у Москві в перший тиждень червня завершальну конференцію Російсько-Американського партнерства з навчання агробізнесу для ректорів, що приймали участь, головних російських викладачів, техаських викладачів і лідерів, представників подібних проектів тощо;
    3. завдяки успіху наших перших семінарів, академія імені Тимірязєва попросила нас провести у них сьомий семінар. Ми розглядаємо цю можливість;
    4. четверта й остання група росіян у лютому полетить у Техас. Доктор Лачуга, а також Іван Перов - замісник директора партнерства від техаського університету A&M, полетять з ними;
    5. ми шукаємо додаткові шляхи співпраці між техаським університетом A&M і російським Міністерством сільського господарства;
    6. ми повинні отримати від Вас розповіді про "успіх" у Вас і для Вас, щоб продемонструвати застосування й користь від партнерства;
    7. ми повинні працювати над потенційними програмами, котрі можуть бути корисними для Росії, а тоді намагатися отримати фінансування USAID або інших організацій, щоб ми могли уводити їх у життя.

Ось деякі мої турботи!

Як ми зможемо застосувати інформацію представлену на наших семінарах так, щоб це допомогло російському сільськогосподарському сектору покращити свою прибутковість? Наша мета не в тому, щоб навчити технологіям тільки викладачів. Ми хочемо, щоб їх застосовували й використовували для збільшення виробництва багатства у російському сільському господарстві.

Ми всі повинні постійно бути відкритими для нових ідей як покращити ефективність розпорядження факторами виробництва, і як найкраще доносити інформацію кінцевим споживачам.

У США, коли я був студентом, проблема ферм була також соціальною - проблема, що робити з людьми, котрих зганяли з їх маленьких неефективних ферм. У США триває тенденція виникнення більших, більш ефективних ферм. Будь-ласка, не робіть тут неправильних висновків. Пам'ятайте, що це економічний феномен, котрий трапляється на вільному ринку, і він не залежить від політичних рішень. Більший не завжди кращий. Ми вважаємо, що оптимальний економічний розмір різних підприємств повинен визначатися конкуренцією на вільному ринку, а не відповідними політичними указами.

Також пам'ятайте, що "великий" і "маленький" - поняття відносні. Студенти нашого партнерства інколи поспішно роблять неправильні висновки, коли вивчають, що американьскі ферми збільшуються. Ці студенти кажуть, що російські колгоспи вже великі, і тому американський досвід виправдовує великі колгоспи у Росії. Пам'ятайте, що більшість російських колгоспів ГІГАНТСЬКІ у порівнянні з американськими фермами. Я вважаю, що більшість колгоспів у Росії занадто великі, щоб ними можна було ефективно керувати, і що через це на них неефективно використовуються земля, капітал і, особливо, праця. Я вважаю, що приватизація, реструктуризація та реорганізація більшості колгоспів Росії збільшили б конкурентноздатність російського сільського господарства та допомогли б підняти рівень життя у Росії. Тут я в першу чергу говорю про виробничу частину сільського господарства. Кооперативні зусилля з переробки та збуту могли б бути дуже успішними й конкурентноздатними на ринку. Наш досвід показує, що виробництво найкраще здійснюється приватними господарями.

У Росії дискусії про те, як зробити колгоспи більш ефективними часто зводяться до соціальних проблем, пов'язаних із колгоспами і тим, що трапиться з людьми, культурними центрами тощо, якщо господарство буде приватизоване. Росіянам потрібно відрізняти економічні проблеми від соціальних, а тоді вирішувати, якою частиною прибуткової продуктивності вони готові пожертвувати заради задоволення соціальних потреб. Будь-ласка, пам'ятайте, що якщо ваша мета стати конкурентноздатним на світовому ринку (і таким чином зменшити залежність Росії від імпорту сільськогосподарської продукції), тоді вам потрібно приймати рішення про соціальні й економічні поступки на користь підвищення прибутковості.

Міністр Хлистін запропонував, що не більше 20% російської їжі повинно імпортуватися, а 80% повинно вироблятися у Росії. Це трапиться тільки якщо Росія стане більш конкурентноздатною на світовому рівні.

Історією доведено, що колгоспи не найефективніший спосіб виробляти їжу й волокно, і, якщо ми хочемо бути чесними самі перед собою, ми повинні визнати це. Достатньо тільки порівняти ефективність сільського господарства Росії та країн з приватним фермерством, щоб побачити різницю. Для цього не потрібно йти далеко - достатньо перетнути кордон з Фінляндією, що я нещодавно й зробив. Звичайно ж можна знайти багато прикладів.

Сказавши це, ми повинні визнати, що дуже важливо, щоб ми працювали з існуючими колгоспами та їх наступниками - акціонерними компаніями. Ефективність колгоспів можна й потрібно покращити, оскільки там виробляється й у найближчі роки буде вироблятися більша частина їжі Росії. Матеріал нашого Російсько-Американського партнерства з навчання агробізнесу можна використовувати для покращення прийняття рішень як у колгоспах, так і на приватних фермах.

Але я закликаю вас дати приватним фермам можливість чесно конкурувати, так що яка б форма власності у Росії не виявилася найбільш ефективною для виробництва сільськогосподарських продуктів - їй дозволили процвітати. Я зовсім не заперечую проти суперечок як збільшити ефективність колгоспів, і фактично, я підтримую їх. Але я таки заперечую проти недалекоглядного підходу забороняти навіть просто думати про приватизацію та дозволяти "невидимій руці" ринку приймати рішення 1. що виробляється, 2. у якій кількості виробляється 3 і по якій ціні і, 4. хто це отримає? Ми на Заході знаємо, що цей метод вільного ринку розподілення ресурсів принесе максимальну користь для споживачів.

Для того щоб приватне фермерство стало успішним у Росії, необхідні великі покращення у розвитку інфраструктури російського сільського господарства, так щоб у приватних фермерів був вибір постачальників, ринків та фінансування. Що ж на першому місці? Реалістично приватне фермерство та інфраструктура, котра його підтримує, будуть розвиватися одночасно, але метою російського уряду повинне бути стимулювання розвитку інфраструктури російського сільського господарства, так щоб дати можливість розвинутися приватному фермерству.

Можливо колгоспи, з їх великими ресурсами, могли б бути постачальниками деяких продуктів, котрі потрібні приватним фермерам і, можливо, колгоспи навіть могли б займатися переробкою та збутом, а в деяких випадках - навпаки. Немає ніякої причини, через котру колгоспи та приватні фермери не могли б разом працювати у тих сферах, де це б було взаємовигідно. Знову, будь-ласка, зрозумійте, що я говорю про те, щоб виробниче сільське господарство було у приватній власності. Наш досвід на Заході показав, що кооперативи можуть успішно переробляти та збувати сільськогосподарські продукти.

Я вважаю, що ефективно керований сектор приватних фермерів буде розпоряджатися ресурсами більш ефективно, ніж добре керований сектор колгоспів. Тому, я вважаю, що добре розвинутий сектор приватного фермерства, підтримуваний добре розвинутою та конкурентноздатною на світовому сільськогосподарському ринку. Конкуренція приватних ферм і колгоспів у сільськогосподарському виробництві зробить обидві форми власності більш конкурентноздатними та ефективними, і таким чином це буде на користь Росії.

Будь-ласка, обдумайте те, що я сказав. Я, по суті, не проти колгоспів. Насправді, швидке перетворення їх усіх на менші "істинні" приватні ферми політичним указом, було б не в інтересах Росії. Але я закликаю Вас дозволити процесу конкуренції ринку вирішувати, яка форма власності та економічна система найкраще послужать Росії у ефективному виробництві їжі та волокна.

Ще раз, будь-ласка, запам'ятайте, що ми конкуруємо на світовому ринку, і російське сільське господарство повинне стати конкурентноздатнішим. Будь-ласка, з відкритим розумом розглядайте два вибори, яку структуру власності Росія використовує, щоб виробляти свої сільськогосподарські продукти. Я б запропонував дозволити і колгоспам, і приватним фермам працювати у конкурентному середовищі з рівними можливостями для всіх. Таким чином, ринок прийме рішення. Я передбачаю, що у Росії в наступні роки і добре керовані колгоспи, і добре керовані приватні ферми будуть співіснувати, але приватні ферми поступово замінять систему колгоспів. Будь-ласка, дозвольте вільному ринку вирішити це питання. Погано керованим господарствам у обох секторах потрібно дозволяти зазнавати банкрутства, а потім переходити в руки кращим керівникам. Це на користь Росії.

Ось деякі ідеї про проекти, котрі могли б початися по закінченню нашого партнерства 30 червня 97 року:

  1. 1. Ввести прикладну програму з прийняття рішень у агробізнесі, куди російські керівники сільськогосподарських підприємств уводили б свої дані, аналізували їх, складали бізнес плани, робили стратегічне планування, розглядали стратегію конкуренції тощо, так щоб керівники могли приймати рішення та вводити зміни, котрі покращили б прибутковість їх підприємств. Це була б робота з російською реальністю, оскільки там використовувалися б справжні живі російські дані, котрі використовуються російськими менеджерами у російському сільському господарстві з метою покращити виробництво багатства у Росії. Ми закликаємо російських викладачів підготовлених нашим партнерством, розвивати такі прикладні програми. Ідеально було б, якби техаський університет A&M допомагав підтримувати та вводити їх. У нас великий досвід з такими прикладними програмами у США. Все, що нам потрібно - отримати фінансування. Ваші ідеї та прохання могли б допомогти.
  2. 2. Ввести нові заняття, щоб навчати стратегії розгортання у бізнесі. Менеджери з розгортання часто відрізняються від звичайних менеджерів. Потрібна особлива людина, щоб вклинитися, коли підприємство зазнає невдачі, і розгорнути це так, щоб вернути підприємству економічне здоров'я. Менеджери з розгортання приходять, коли в компанії фінансові проблеми: вони визначають, що потрібно зробити для виживання, впроваджують ці зміни (багато з яких декому не сподобаються), а тоді, коли компанія розгорнута та рентабельна, вони йдуть і на зміну їм приходять більш традиційні менеджери. Послугами менеджерів з розгортання регулярно користуються в США. Ця ідея задоволення російських потреб навчанням менеджерів з розгортання належить ректору Малахову та його професору доктору Володимиру Суровцеву, котрих ми недавно відвідали у Санкт-Петербурзі.
  3. 3. Ми сподіваємося, що викладачі інститутів перепідготовки продовжать давати семінари про управління в сільському господарстві. Ми почнемо це другим поколінням семінарів партнерства. Ми очікуємо, що такі типи семінарів будуть постійним продуктом нашого партнерства. Ми також сподіваємося, що завдяки організації й проведенню таких семінарів, у російських академій перепідготовки та їх викладачів буде постійна зайнятість. Ваше виживання критично важливе для продовження перенесення цієї технології.

Саме час сказати, що західні програми допомоги, котрі існують у Росії - тимчасові, і їх мета допомогти Росії "завести" її власний економічний двигун, так що Росія зможе стати самодостатньою. Деякий час ви можете жити за рахунок позик і грантів, але така допомога не планується і не може тривати безконечно. (Агенція США з міжнародного розвитку повинна бути в Росії до кінця цього століття, а їх програма розвитку сільського господарства повинна закритися до 1998 року.) По розрахунку на довгий термін, єдине, що може бути стійким, це те, що Росія виробляє сама. Тому, за час відведений нашому партнерству, ми повинні сфокусувати нашу енергію та наші гроші на тому, що допоможе Росії стати самодостатньою. Відволікання часу та активів партнерства на інші цілі не буде служити кращим інтересам Росії.

У літаку перед зльотом, пояснюючи правила техніки безпеки, вам кажуть, що у випадку розгерметизації кабіни, ви повинні спочатку самі одягнути кисневу маску, а тоді надягнути маски на дітей, оскільки якщо ви не надягнете вчасно маску, то не виживете й не зможете допомогти іншим. Таку ж аналогію можна провести з увімкненням економічного двигуна академій перекваліфікації, так що ви зможете вижити й будете здатні продовжувати передавати технологію управління в сільському господарстві, котру можна використовувати, щоб допомогти модернізації російського сільськогосподарського сектору.

Ми сподіваємося, що технологія, котрою ми поділилися з більш ніж 160 з вас на наших шести семінарах, а також наші інші види діяльності виявляться корисними академіям перекваліфікації та деяким технікумам, і допоможуть їм підтримувати роботу їх економічного двигуна на повну силу, так що ви зможете ділитися цією інформацією з кінцевими споживачами, котрі тоді зможуть використовувати її, щоб покращити роботу своїх власних економічних двигунів. Якщо ми допомогли вам цього досягнути, тоді ми знаємо, що допомогли Росії.

На завершення, нам цікаво, які у вас є ідеї про те, як можна покращити ефективність російського сільського господарства.

Які у вас ідеї про те, де академії й інститути перепідготовки зможуть відіграти життєво важливу роль у розвитку російського сільського господарства, і таким чином знайти місце для себе, у той же час допомагаючи Росії?

Як, на вашу думку, техаський університет A&M може допомогти збільшити ефективність російського сільського господарства? Які у Вас потреби, котрі ми б могли задовольнити? Які пропозиції ми могли б представити Агенції США з міжнародного розвитку з надією отримати фінансування?

Ми з нетерпінням чекаємо продовження нашого партнерства між техаським університетом A&M та Академіями перепідготовки російського міністерства сільського господарства та їжі хоча б до 30-го червня 1997 року, у теперішньому вигляді. Обидва партнери шукають способи тим чи іншим чином співпрацювати після цієї дати.

Я хотів би подякувати доктору Шайтану за те, що він був нашим господарем тут і дав нам найкращий офіс у Москві. І, я можу додати, також найкращою робочою обстановкою. Нам було дуже приємно працювати з нашим партнером і його помічниками.

Я також хочу подякувати Івану Перову за величезну допомогу надану ним виконуючи роль заступника директора. Крім того, що він дає мені можливість спілкуватися, на ньому тримається робота всього офісу.

Під час перерви ми будемо роздавати вам інформаційний бюлетень і брошуру про техаський університет A&M. Я сподіваюся, що за час цього трьохденного семінару зможу особисто переговорити з багатьма із вас.

Якщо ми всі будемо працювати разом, то наступні шість місяців можуть стати найефективнішими місяцями нашого партнерства, щоб реалізувати його ціль покращити можливості прийняття рішень керівниками агробізнесу. Це залишить у ваших академіях перепідготовки стійкий продукт, котрий у майбутньому можна буде тривалий час використовувати, щоб покращити конкурентноздатність російського агробізнесу.

Пам'ятайте, що поки ви покращуєте вашу конкурентноздатність, ваші конкуренти теж не будуть стояти на місці. Це перегони, котрі ніколи не закінчуються. Ви та ваші викладачі маєте чудову можливість розповсюдити технологію, котра у вас є, передаючи її іншим, в тому числі іншим викладачам, урядовим чиновникам та керівникам сільського господарства, відповідальних за прийняття рішень як у колгоспах (акціонерних товариствах), так і приватних фермах.

Дякую Вам, і всього найкращого.

Рой Чейпін, резидент-координатор техаського університету A&M
Російсько-Американське Партнерство з Навчання Агробізнесу

 
© Roy Chapin, 2018
  Домашня  Пошук по сайту  Резюме  Праці Наверх