Пошук по сайту:  
Chapin Livestock Supplements Human Issues  


Домашня
Резюме Роя Чейпіна
Праці
Раціони для свиней
Раціони для худоби
Харчування для людей
Управління в сільському господарстві

Чи використовують Західні програми гуманітарної допомоги найефективніший освітній підхід у навчанні українців як створювати багатства?

Нещодавно я повернувся з одинадцятитижневої подорожі у Західну Україну, де я був волонтером для Land O'Lakes у їх програмі "Фермер Фермеру", що фінансується Агенцією США з міжнародного розвитку. За час цієї подорожі у мене були причини піддати сумніву ефективність підходу, котрий застосовується багатьма західними програмами гуманітарної допомоги у їх спробі допомогти українським фермерам стати конкурентноздатними в усьому світі. Я пишу цю статтю, щоб виразити свою турботу про наш освітній підхід і стимулювати керівників програм думати про (1) методи навчання, котрі вони застосовують, (2) слухачів, котрих вони хочуть навчати та (3) справжні мотиви їх гуманітарних зусиль.

Агенція США з міжнародного розвитку щорічно витрачає в Україні майже 200 мільйонів доларів, що ставить Україну на третє місце як отримувача американської закордонної допомоги після Ізраїлю та Єгипту. Більшість із цих грошей фактично йде до громадян країн, що надають допомогу через підрядчиків і їх працівників, котрі забезпечують українцям підготовку й навчання. Дуже часто можна почути, як перспективні отримувачі гуманітарної допомоги кажуть: "Ми самі знаємо, що робити! Нам просто потрібні гроші, тому досить балакати і висилайте гроші!"

Нам потрібно навчити українців теорії та стимулювати їх використовувати її творчо, для рішення їх власних проблем в умовах, що змінюються. Навчання теорії, протистоїть звичному підходу представлення навчальних матеріалів, спрямованих на завчання правил, котрі звичайно підходять до однієї ситуації, котра зовсім не схожа на ту, що виникає насправді.

Я люблю вчитися і звичайно можу запам'ятовувати теорію. Мені важко зазубрювати результати та правила. Якщо я добре вивчу теорію та мислю творчо, я можу створювати власні правила, передбачати причини й результати та вирішувати проблеми в умовах, що змінюються. Це звільняє мене від запам'ятовування даних, котрі можуть підходити тільки до якоїсь особливої ситуації. Наприклад, коли в мене є формула концентрату для згодовування молочним коровам, котрих годують сіном люцерни, я розгублюся, коли фураж зміниться на кукурудзяний силос. Навчіть мене складати раціони, і я зможу годувати моїх корів правильно при різних змінах фуражу. Але дайте мені кормовий раціон, де використовується сіно люцерни, коли я годую кукурудзяним силосом, і мої корови не будуть отримувати правильні поживні речовини, а я не буду знати, що робити. У результаті цього мій дохід зменшиться, і постраждає валовий внутрішній продукт моєї країни.

Усе справді зводиться до обдумування й рішення моїх власних проблем у рамках інтелектуальної свободи дозволеної в ринковій економіці, замість того, щоб вдавати "безмізкового" і покладатися на центральне планування, щоб воно сказало, що робити. Нам потрібно навчати "винахідливості янкі!"

Перед тим як ми почнемо занадто критикувати наших українських друзів, потрібно замислитися, як це було б жити декілька поколінь там, де нам казали наші керівники з центрального планування; робити те, що вони наказували, і де введення непередбачених інновацій заборонялося під загрозою заслання у Сибір - або ще гірше. У СРСР викладачі читали, а не давали лекції. Успішні студенти запам'ятовували їх без питань, а тоді на екзаменах як папуги дослівно повторювали їх професору. У результаті цього західні програми гуманітарної допомоги, котрі намагаються допомогти українцям розвинути ринкову економіку, змушені давати українцям запам'ятовувати правила, а не вчити теорію, так щоб вони могли думати й самі творчо вирішувати проблеми.

Як часто ми потрапляємо у пастку розтрачання наших іноземних грошей допомоги та просуваємо запам'ятовування, замість того, щоб стимулювати навчання? Я кажу: "Занадто часто!"

Якщо ми хочемо, щоб Україна стала конкурентноздатною у всьому світі, ми повинні опиратися постійним проханням давати відповіді у стилі "центрального планування" і замість цього викладати достатньо теорії та вміння вирішення проблем так, щоб українці могли конкурувати у рішенні проблем із західними країнами. Особливо я заперечую проти друкованого навчального матеріалу де підкреслюються тільки факти, котрі потрібно запам'ятати, а не навчання теорії разом з достатньою кількістю фактів, котрі дозволили б "студентам" вирішувати їх власні проблеми в умовах що змінюються без допомоги центрального планування.

Рівень складності навчального матеріалу може коливатися від (1) занадто складний для розуміння і настільки непривабливий для читачів, що ніхто його не читає, до (2) такого простого та привабливого, що всі проглядають його, але нічому не вчаться. У першій ситуації автор, можливо, зібрав усю інформацію, але без читачів ціль втрачена? На противагу, читання чогось настільки простого, що воно не передає знань - не має сенсу. Обидві ситуації - розтринькування західних грошей і часу.

Де на цьому проміжку - від занадто складного, щоб читати, до занадто простого, щоб бути освітнім - повинні ми концентрувати наше навчання та наші навчальні матеріали?

Щоб дати відповідь на це запитання, ми повинні запитати: "Яка наша головна мета?"

Я пропоную, щоб нашою метою було допомогти українському сільському господарству стати конкурентноздатним у всьому світі. (Як мінімум, ми хочемо допомогти українцям значно покращити їх рівень життя.) Для цього потрібні люди, достатньо серйозно налаштовані на досягнення того, що вони вивчать теорію та рішення проблем. У рішенні своїх власних проблем вони стають новаторами. Люди з меншою мотивацією будуть послідовниками і залишаться частиною проблеми, а не частиною рішення. Нам потрібно підтримувати тих, у кого є здатність стати новаторами. Країна не може процвітати та рости, якщо вона покладається на послідовників, котрі застосовують старі методи. Були проведені експерименти та отримані результати! Інновації вільного ринку працюють! Новаторські ринкові економіки експортують їжу в неноваторські центрально-планові економіки!

Я називаю новаторами людей, котрі першими спробували щось нове (що вони, можливо, самі вигадали використовуючи теорію) і першими покинули невдалі нові спроби та шукають щось нове, якщо перші інновації, котрі вони спробували - не спрацювали. Успішні люди, котрих я знаю, і котрі займаються сільським господарством - саме такі. Вони новатори, попереду всіх, рухаються до нових методів, перед тим як послідовники пристосуються до старих технологій, котрі новатори залишають за собою, тому що вони знайшли більш прибуткові методи для застосування.

Новатори повинні знати теорію та як використовувати її, щоб вирішувати їх проблеми в умовах, що змінюються, замість того, щоб бути слухняними послідовниками, котрі дивляться на центральне планування в очікуванні наказів. Порада від центрального планування майже завжди буде для ситуації, що відрізняється від тієї, котра існує насправді і, швидше за все, сама порада буде недоречною. Тому, я стверджую, що у навчанні ми повинні робити наголос на викладання достатньої кількості теорії, щоб у новаторів була інформація, котра необхідна їм для прийняття оптимальних рішень у сучасних викликах. У моїй галузі тваринного харчування, це означає, що тваринникам потрібно знати як складати нові раціони для нових умов використовуючи інгредієнти, котрі економічно найбільше годяться, замість того, щоб постійно використовувати які-небудь раціони передані їм від предків - або зовсім не використовувати ніяких логічних раціонів. Не ображайте новаторів даючи їм відповіді у стилі центрального планування, коли насправді їм потрібно достатньо теорії та логіки, щоб творчо вирішувати свої власні проблеми. Давайте зробимо Україну конкурентноздатною в усьому світі.

Сьогодні люди, котрі відгодовують по декілька свиней у своїх хлівах постачають багато свинини, котра споживається в Україні. Хоча я поважаю їх старанність (особливо враховуючи їх жахливу економічну ситуацію), я не думаю, що такі фермери повинні складати нашу основну аудиторію. Якщо наша ціль допомогти Україні стати конкурентноздатною у виробництві свинини, нам потрібно давати інформацію, котра дозволить процвітати новаторам серед таких селян (та інших). Це означає ділитися з ними теорією та надавати їм достатньо допомоги у її застосуванні, так щоб вони самі могли творчо мислити. Наші навчальні матеріали повинні бути достатньо повними для цього. Нам потрібно протистояти спробам "спростити" їх так, щоб вони підійшли послідовникам, оскільки тоді ми не можемо мотивувати новаторів.

У той час як в цьому посланні я використовував приклади з тваринного харчування, основні поняття відносяться до всіх сільськогосподарських (та інших) сфер. Якщо ми не будемо слідувати популярній пораді: "Нехай все буде простим, дурним", - я боюся, що українці, котрі отримають наші "прості" поради залишаться скаліченими тим, що в них не буде інструментів необхідних, щоб стати новаторами, котрі необхідні Україні, щоб процвітати та успішно конкурувати з закордонними виробниками.

Якщо ми не підготуємо новаторів на Україні, іноземці продовжать купувати в Україні сировину, продовжать реалізувати виробництво отримане завдяки ефективному виробництву та переробці, і продовжать затоплювати Україну кінцевими товарами, котрі українці мали б самі виробляти. Ми хочемо, щоб Україна стала незалежною; а не колонією Заходу. Давайте дамо їм інформацію (теорію), котра їм потрібна, щоб реалізувати свій потенціал стати однією з найпродуктивніших "житниць" у світі.

Якщо ми можемо допомогти українцям збільшити продуктивність праці (більше товарів і послуг виготовлених за годину праці), валовий внутрішній продукт України зросте, даючи вищий рівень життя. Це буде (1) підтримувати мир. З більшою кількістю вільної готівки, Україна буде (2) більш привабливим торговим партнером для Заходу. Допомога українцям підвищити свій рівень життя - це (3) гуманітарне завдання, котре потрібно виконувати.

Давайте витратимо наші закордонні долари, щоб допомогти навчити українців у західній традиції, де ЗВИЧАЙНІ люди застосовують теорію та логіку, щоб самим мислити творчо мінімально покладаючись на центральне планування. Це покращить ефективність розподілу ресурсів в Україні, створить більше багатства та підвищить рівень життя.

Рой Чейпін, Доктор наук США у складанні раціонів

Домашня адреса: 11145 Chapin Lane, Amity, Oregon 97101 USA
Домашній телефон: 503-835-7317
Факс: 503-835-3333
E-mail: <roychapin@onlinemac.com>

 
© Roy Chapin, 2018
  Домашня  Пошук по сайту  Резюме  Праці Наверх